Аероотит
22.06.20
Аероотит - це різновид отиту, який характеризується запаленням слизової оболонки середнього вуха або його елементів. Його характерною відмінністю є те, що це захворювання виникає внаслідок різкого перепаду барометричного тиску атмосферного повітря. Порушення вентиляції євстахієвої труби сприяють виникненню аероотиту. Захворювання аероотит частіше зустрічається у людей, які працюють в авіації та із зануренням під воду (пілоти, льотчики, військові льотчики, водолази і тд.). Проте, аероотит може виникати й у людей, які часто здійснюють авіаперельоти. У більшості пасажирів виникає закладеність вух при посадці та зльоті літака. Це відбувається тому, що зміна зовнішнього тиску втягує або ж випинає барабанну перетинку. Якщо різниця тиску невелика, то людина відчуває тільки закладеність вух, якщо велика - то є ризик виникнення баротравми, яка і є основною причиною аероотиту.
Крім того, аероотит може виникнути в результаті:
- простудних захворювань
- аллергій
- утруднення носового дихання
- ослаблення імунітету
Симптоми захворювання:
- різкий біль у вусі;
- зниження рівня слуху;
- запальний процес у середньому вусі;
- запаморочення;
- порушення рівноваги та координації рухів;
- віддача болю в нижню щелепу, що дає відчуття стоматологічного болю;
- можливі гнійні виділення із органу слуху.
Діагностика аероотит здійснюється здебільшого методом отоскопії. Рідше фахівці застосовують бакпосів та спеціальну рентген технологію.
Є декілька стадій розвитку хвороби. Отоларингологія ділить аероотит на неускладнений та ускладнений. Кожен з них у свою чергу має свої стадії, перебіг та для кожного окремо розроблені методики профілактики та лікування.
Неускладнений аероотит
Прийнято, що неускладнений перебіг захворювання - це такий, коли не спостерігаються різного роду виділення з вуха. Однак, така форма аероотиту легко може перейти в ускладнену за відсутності грамотного та належного догляду за ушкодженою ділянкою.
Ступені неускладненого аероотиту
1 ступінь. Супроводжується лиш незначним почервонінням барабанної перетинки.
2 ступінь. Відмічається гострий біль в результаті крововиливів безпосередньо у барабанну перетинку.
3 ступінь. Основна характеристика - розрив, пошкодження барабанної перетинки, утворення перфорації.
4 ступінь. На цьому ступені порушується механізм роботи слухових кісточок. Ця ступінь неускладненого аероотиту найтяжча і передбачає тільки хірургічний метод лікування.
Ускладнений аероотит
Має свою градацію ускладнень в залежності від їх тяжкості.
Ступені ускладненого аероотиту:
легка. Поєднує в собі другу ступінь неускладненого аероотиту разом з гострим запальним процесом.
середня. Поєднує в собі другу або третю ступінь неускладненого аероотиту разом з гнійним отитом середнього вуха.
тяжка. Поєднує в собі четверту ступінь неускладненого аероотиту разом з гнійним отитом середнього вуха та ускладненнями роботи слухового апарату.
вкрай тяжка. В цій стадії захворювання переходить в лабіринтит, що призводить до утворення значних гнійних виділень та їх скупчення. Це веде за собою серйозне лікування методом хірургічного втручання та значну втрату слуху.
Аероотит: як лікувати?
Лікування аероотиту залежить від його типу та ступені. Найчастіше перші дві ступені неускладненого аероотиту проходять самі без додаткового прийому лікарських препаратів та інших процедур. Друга та третя ступені лікуються шляхом покращення дренажу функції слухової труби. Для цього призначаються судинозвужуючі краплі та турунди у порожнину вуха, змочені борним спиртом. З метою профілактики виникнення гною рекомендують прийом антибіотиків.
Бувають випадки, коли лікування аероотиту супроводжується застосуванням методики Політцера - продування слухової труби.
При ускладненій найтяжчій формі захворювання, коли гній проникає в лабіринт, лікування тільки одне - хірургічне втручання.
Профілактика
Профілактичні дії передбачають:
- уникнення переохолоджень
- своєчасне та повне лікування простудних захворювань
- використання спеціальних затичок для вух (беруш)
- зміна роду діяльності
- здоровий спосіб життя
- регулярні огляди у лікаря-отоларинголога